Подорожі Сумами
1. Суми – це типове місто дитинства. Із класиками на асфальті, баскетбольними кільцями на дубах, халабудами на деревах і тінистими двориками з облущеними ворітьми (такі дворики знайти просто: коли будете йти попри фешенебельні фасади, зазирайте в щілини – дворики чекатимуть на вас там).
2. Для завершення образу оази комфорту і дитячої радості Суми щедро обдаровані водоймами: сміливо пийте воду, яка тече з крану – вона добувається з артезіанських свердловин – і йдіть купатися: на Псел (тече через усе місто, пляжів багато – і піщаних, і з травичкою), на Голубі озера або на Чешку. У крайньому випадку – знайдіть собі фонтан.
3. Предмет сумської гордості – Антон Чехов: він відпочивав у нас два літа, а рештки від його дачі на Луці можете побачити і сьогодні. Чехова сумчани люблять – пам’ятник у сквері біля стадіону поставили. На відміну від Олександра Куприна: бачте, довелося російському класику якось підживати в Сумах і бути трохи обікраденим, то образився на наше місто і понаписував на нього пасквілів.
4. А от завдяки Чехову маємо свій листопадний театральний фестиваль – «Чеховфест»: всеукраїнський, прогресивний і молодіжний. Зберетеся в Суми в листопаді – неодмінно завітайте на фестивальний показ. До речі: якщо про осінь, то і про орган: «Бахфест» знайде вас у філармонії, у шпилястому костелі й у театрах.
5. Волієте сучасне мистецтво? Та будь ласка! Оригінальні й кавер-гурти чекають вас щовечора в сумських кафе, барах, пабах і на майданчиках: почитайте афіші, зазирніть ввечері до якогось із них – ви обов’язково когось там знайдете, де б підспівати і підтанцювати. За відчуттям справжньої мистецької атмосфери вирушайте в «Underground»: там найсмачніша піца в місті, неформальна тусовка і можливість випити пива чи соку прямо біля барабанної установки. Хочете духу Ірландії та скуштувати чорного «Гінесу»? – Вам в «Айріш-паб». Грати в «Мафію» і читати вірші на стінах – у «Галерею 21».
6. До речі, про галереї. Якщо оцінюєте місто за картинами, які в ньому пишуть, ласкаво просимо до «СМУГИ», Муніципальної галереї прямісінько на центральній, Соборній, вулиці. Йдучи туди, пильно дивіться на стіни будинків: сумчани мають доста стрит-арту (Мона Ліза у вишиванці, безокі дами Модільяні, Герасим Кондратьєв (засновник міста), ще – алюзії на Гранта Вуда, Рене Магріда, пана Далі, настінні репродукції Васнєцова та Клімта). А біля «СМУГИ» вас вітатиме дама з парасолькою – це вже приклад сучасної скульптури. Прямісінько напроти неї – гусар, котрому ліцеїсти Сумського кадетського корпусу в ніч свого випуску старанно наводять лампаси і погони.
7. Із сучасної скульптури ще – пам’ятник Веселому сумчанину на Театральній площі біля символу міста – Альтанки (не ображайте сумчан питанням: «Альтанка???» – Так, альтанка. Їй, до речі, більше ста років. І ми її любимо.). Ідете від Альтанки і бачите спину сумського мецената і цукрового магната Івана Харитоненка. А він дивиться на гігантський кубик рафінаду – Пам’ятник цукру. Потіштеся і залізьте на той кубик. Ви маєте зробити собі таке фото із Сум.
8. Давніша архітектура у місті теж є. Ансамблі центральних вулиць – Соборної та Воскресенської (із однойменними храмами), від цих вулиць беріть трохи вбік, там теж може бути гарно, якщо ви любите хитрі закапелки. Маєте пройтися Покровською площею і вулицею ковалів – Кузнечною, щоб глянути як будували міста на північному сході 100-150 років тому.
9. Найбільший злочин скоїте, якщо полінитеся вийти з центру до вулиці Троїцької. Воістину, це досконала вулиця: вона стара, зелена, архітектурно дуже гарна (гімназія-замок, Троїцький собор (хай кине в мене каменем той, хто не вважає його красивішим за всі інші сумські церкви), лікарня-палац святої Зінаїди (будована згадуваним раніше Харитоненком в пам’ять про померлу дочку). Апогей Троїцької вулиці, як на мене, – католицький костел Благовіщення пресвятої Діви Марії. По-перше, незвичний для півночі католицький готичний храм. Чудовий двір біля нього – це по-друге. Відчуття Бога на його території – це поза сумнівами. Мистецька галерея «Наша» прямісінько під костелом, у його підвалі – по-третє. Мусите оцінити все попунктно!
10. У Сумах є непогані оглядові майданчики: від пам’ятника Альоші (так сумчани охрестили невідомого солдата), з мостів (один є прямо недалеко від Альоші), від Альтанки – на центр міста, по Троїцькій – від пам’ятника М. Супруну – на садиби Харитоненків. Ще – є незакриті дахи і балкони п’ятнадцятиповрехівок. Якщо не боїтеся висоти і вахтерок – маєте можливість спробувати спіймати сонце.
11. Будете йти з вокзалу, спустіться праворуч у сквер або ліворуч – у дитячий парк «Казка», візитівку Сум доби СРСР. Ще – пройдіть понад Пслом у парку ім. І. Кожедуба і липовою алеєю, коли повертатиметеся від Альоші (можете зазирнути на центральний (Петропавлівський) цвинтар – подивитися на мармурового янгола, який тримає на руках душу Івана Харитоненка. Особисто я в тому янголі найбільше люблю ноги, бо вони гарні і порослі мохом).
12. Провітріть голову – на площі Незалежності. Вона сполучає центральні вулиці – Соборну і Воскресенську – і на ній дме у будь-яку погоду. Але там просторо – для людей і велосипедистів. І чутно гітаристів, сопілкарів і скрипалів – які грають тут також.
